На четвертий рік війни армія залишається без сучасних засобів зв’язку тільки тому, що люди Порошенка і Яценюка не можуть поділити держзамовлення вартістю 350 млн доларів.

Скандал із закупівлею радіостанцій для ЗСУ за завищеними цінами набирає обертів: у кримінальному провадженні з цього приводу вже фігурують чиновники з Міноборони, Торгово-промислової палати і структур «Укроборонпрому».

Попередньо Генпрокуратура інкримінує їм перешкоджання діяльності ЗСУ (від 5 до 8 років в’язниці), створення злочинної організації (від 5 до 12 років ув’язнення) та службову недбалість (до трьох років позбавлення волі). Цю справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000002027.

Такий підсумок запеклої боротьби за те, який саме з двох бізнес-кланів, що взяли під контроль Раду національної безпеки і оборони (РНБО), зможе отримати свій інтерес в дуже грошовитому контракті на поставку засобів зв’язку для армії.

Група представників від Порошенка лобіює ізраїльського постачальника, люди Яценюка наполягають на турецькому. І поки кожен з них звинувачує іншого в корупційних інтересах, війська залишаються без якісного сучасного зв’язку.

Стан справ на фронті верхівку БПП і «Народного фронту» цікавить набагато менше, ніж можливість отримати «відкат» до 30% вартості держзамовлення, а це понад 100 млн доларів.

Все для перемоги

Епопея із закупівлями рацій і радіостанцій для армії почалася ще в 2015 році. Якраз перед візитом Петра Порошенка в Ізраїль Міноборони підписало контракт з ізраїльською фірмою Elbit на поставку засобів зв’язку на чотири мільйони доларів.

Але рік потому начальник військ зв’язку генерал-майор Володимир Рапко раптово виступив з ініціативою організувати демонстрацію зразків турецької компанії Aselsan.

Відразу ж після цієї демонстрації на підставі рекомендацій Генштабу в Міноборони вирішили, що обладнання для ЗСУ буде поставляти виключно турецька компанія.

І тут вибухнув скандал: виявилося, що вартість першої поставки на 1,5 млн доларів завищена щонайменше на 30%. І за цією ж ціною планують закупити решту обладнання на суму 350 млн доларів. Відповідно, переплата в такому разі складе понад 100 млн доларів.

За контроль над грошовими потоками в «Укроборонпромі» борються дві бізнес-групи, що представляють інтереси Порошенка і Яценюка.

Представники Порошенка в РНБО занепокоїлися, заметушилися і порушили питання: а звідки, власне, взялася ця турецька компанія? Хто її порекомендував? На що генерал Рапко негайно відповів – компанію настійно радить глава парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський, екс-глава наглядової ради «Укроборонпрому» та близький соратник Арсенія Яценюка.

За випадковим збігом обставин син Пашинського Антон очолює один з департаментів держпідприємства «Спецтехноекспорт» зі структури «Укроборонпрому». Саме це підприємство відповідає за зовнішню торгівлю і просуває турецького постачальника.

Примітно, що за Сергія Пашинського «Укроборонпром» прославився грандіозною розтратою виділеної на озброєння суми в більш ніж 600 млн гривень.

Зокрема, як вдалося встановити співробітникам ГПУ, 300 млн було виведено через конвертаційні центри та фіктивні підприємства. А сліди десятків мільйонів гривень взагалі губилися в засекречених контрактах на виробництво і поставку озброєння. Просто тому, що з 2014 року на всіх держзамовленнях, які виконував «Укроборонпром», стоїть гриф «цілком таємно», і навіть нардепи з доступом до держтаємниці не могли отримати детальну інформацію з цього приводу.

Щойно кримінальні провадження ГПУ почали виводити слідчих на верхівку «Укроборонпрому», Сергій Пашинський нагально залишив пост голови наглядової ради цього держконцерну. Але свої люди, в тому числі і його син, залишилися там працювати. І тепер лобіюють закупівлю армійських засобів зв’язку у турецького виробника.

Це вкрай обурило людей Порошенка в РНБО, які вже підраховували вигоду від контракту на 350 млн з ізраїльською компанією. Причому, як не парадоксально, суперечка між двома кланами відбувається не з приводу іміджу і досвіду виробника, не через технічні характеристики обладнання і навіть не через умови контракту. Суть протистояння в тому, хто саме приведе постачальника й отримає від нього приємний бонус.

Битва за бонус

Про те, що будь-яка зацікавлена в крупних держконтрактах іноземна компанія так чи інакше заохочує українських чиновників відстоювати її інтереси, у Верховній Раді говорять уже давно.

За свідченням наближених до керівництва РНБО народних депутатів, область так званих «заводящих» у військовій сфері розділена між двома бізнес-групами, які борються за контроль над грошовими потоками в «Укроборонпромі».

Інтереси президента і його оточення представляє його давній бізнес-партнер, перший заступник секретаря Радбезу Олег Гладковський. А за тим, щоб не обмежувалися бізнес-інтереси Арсенія Яценюка, ретельно стежать його однопартійці – секретар РНБО Олександр Турчинов та голова комітету з нацбезпеки Сергій Пашинський.

Саме між цими двома вже майже відкрито ворогуючими угрупованнями й спалахнула епічна битва за шанс «завести» іноземного постачальника на контракт в 350 млн доларів. При цьому ізраїльтяни заручилися підтримкою президента Порошенка та прем’єра Гройсмана, а турки зробили ставку на Пашинського і Турчинова.

Уже після того, як Міноборони вирішило закуповувати засоби зв’язку у турецького виробника, прем’єр настійно зажадав провести об’єктивне і рівноправне порівняння зразків і вже тоді приймати рішення. А програму із закупівлі армійських радіостанцій повернув на доопрацювання в Міноборони.

«Це неприпустимо! – рознервувався у відповідь на таке рішення Пашинський, який завжди близько до серця сприймає всі фінансові проблеми. – Я публічно звертаюся, шановний Володимире Борисовичу Гройсман, ваші спроби зірвати переоснащення викликають поки що подив. А після подиву настає інше».

Проте, мужності не послухатися вище начальство не вистачило, і порівняльні випробування зразків турецької та ізраїльської компаній все ж запустили.

Компенсацією за цю поступку стало призначення керівництва комісії – її сформували з генералів, які підтримують точку зору Пашинського. А щоб не підставляти їх під незручні запитання нардепів і журналістів, результати випробувань засекретили.

Засекреченість оборонного бюджету лише призводить до корупції і нічого не захищає.

Однак резонанс цих подій, а також пильна увага Генпрокуратури до фігурантів скандалу призвели до того, що нардепи наполягли на розгляді згаданого контракту на предмет корупційної складової.

І тут на них чекав справжній сюрприз: на закритому (через обговорення держтаємниці) засіданні парламентського антикорупційного комітету генерали визнали, що закуповувати потрібно не турецькі і не ізраїльські армійські радіостанції, а продукцію зовсім іншого виробника.

Секретна корупція

«Панове генерали самі визнали, що кращими радіостанціями є американські Harris, – сказав після засідання комітету його голова Єгор Соболєв. – Біда в тому, що Харріс не дає хабарів, і американський уряд переслідує як інші держави, так і власні компанії, якщо вони замішані в корупції. Думаю це та причина, з якої ці радіостанції у нас не закуповують».

Нардеп непрямо визнав, що будь-які іноземні компанії, які виходять на український ринок, активно шукають лобістів своїх інтересів серед українських чиновників.

Те ж саме зараз відбувається під час закупівель армійських систем зв’язку: одним чинам раптом різко сподобалися турецькі, інші готові лягти кістьми за ізраїльські.

Хоча лише американські мають вищий рівень якості та захищеності, а США за жодних умов не передасть технології Росії, що неможливо гарантувати в разі покупки устаткування у турецької або ізраїльської компанії.

Як би там не було, ніхто з лобістів, які входять у два ворогуючі клани РНБО, відступати від свого не хочуть. А щоб хоч якось просунутися в цьому питанні, домовилися, що турецьке та ізраїльське обладнання у вигляді експерименту поставлять в окремі підрозділи, де апаратура покаже себе в бойових умовах. І вже на підставі аналізу отриманих результатів буде прийматися остаточне рішення – хто «заведе» постачальника на 350-мільйонний контракт.

На думку Соболєва, подібні ситуації досі можливі тільки тому, що весь оборонний бюджет засекречений, а це гарне підґрунття для корупції.

«Нам потрібне законодавство як у США – у них практично всю інформацію з оборонних закупівель можна знайти на сайті, і кожен платник податків може подивитися, що, за скільки і для чого закуповується, – наводить приклад нардеп. – А наша совкова секретність призводить тільки до корупції і нічого не захищає, а навпаки обкрадає солдатів».

 

Джерело

Загрузка...